Внутрішня система забезпечення якості освіти. Моніторинг. СТОП_БУЛІНГ. Звіти

СХВАЛЕНО
Педагогічною радою ЦПР
Протокол від 25.05.2021 р. № 4
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ від 27.05.2021 р. № 35-од
Директор________Наталія СЕРГІЄНКО

ПОЛОЖЕННЯ
про академічну доброчесність учасників освітнього процесу
Центру позашкільної роботи

1. Загальні положення

1.1. Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Центру позашкільної роботи (далі - Положення) закріплює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування між педагогічними працівниками та здобувачами освіти.
1.2. Положення встановлює моральні принципи і загальні етичні норми у відносинах між всіма учасниками освітнього процесу під час виконання ними своїх обов’язків, які випливають із вимог чинного законодавства України, Правил внутрішнього трудового розпорядку.
1.3. Положення є внутрішнім підзаконним нормативним актом, який спрямований на забезпечення якісних освітніх послуг, наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу.
1.4. Положення розроблено на основі Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», Статуту Центру позашкільної роботи, Правил внутрішнього трудового розпорядку.
1.5. Метою Положення про академічну доброчесність є формування в Центрі позашкільної роботи системи демократичних відносин між представниками позашкільної спільноти (учасниками освітнього процесу та співробітниками), розвиток корпоративної культури, забезпечення академічної свободи і сприятливого морально-психологічного клімату в колективі та підвищення авторитету закладу.
1.6. У цьому Положенні поняття та терміни вживаються у такому значенні:
- Діловий етикет – порядок взаємодії та поведінки співробітників і учасників освітнього процесу закладу у процесі спільної діяльності, включаючи ділове листування, прийом на роботу, звернення до керівництва тощо.
- Корпоративна культура – система принципів, цінностей, переконань, норм поведінки і взаємовідносин, носієм якої є спільнота Центру позашкільної роботи.
- Корпоративний дух – бажання спільноти закладу досягти єдиної мети, прагнення до спільного успіху через механізми згуртування, усвідомлення спільності цілей та гармонізації взаємовідносин.
- Співробітник – фізична особа, що перебуває у трудових відносинах із закладом і безпосередньо виконує роботу за трудовим договором.
- Позашкільна спільнота – всі учасники освітнього процесу.
1.7 Завдання Положення:
- адаптувати систему корпоративних настанов освітньої системи до сучасних реалій для забезпечення і підтримки сприятливого морального клімату в колективі та встановлення й дотримання етичних норм і правил;
- забезпечити встановлення норм етичної поведінки як усередині колективу, так із зовнішніми спільнотами;
- підтримувати та виховувати корпоративний дух, атмосферу довіри, взаємної поваги і порядності.
1.8 Дія Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу Центру позашкільної роботи.
1.9 Педагогічні працівники та здобувачі освіти, усвідомлюючи свою відповідальність за неналежне виконання функціональних обов’язків, формування сприятливого академічного середовища для забезпечення дієвої організації освітнього процесу, розвитку інтелектуального, особистісного потенціалу, підвищення престижу закладу, зобов’язуються виконувати норми цього Положення.
1.10 Норми цього Положення закріплюють правила поведінки безпосередньо у трьох основних сферах – освітній, науковій та виховній.

2. Поняття та принципи академічної доброчесності

2.1. Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або творчих досягнень, попередження порушень в освітньому процесі.
2.2. Забезпечення академічної доброчесності учасниками освітнього процесу
2.2.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
- дотриманням Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про авторське право і суміжні права», «Про запобігання корупції»;
- дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;
- дотримання етичних норм спілкування на засадах взаємоповаги, партнерства, толерантності;
- запобігання корупції і хабарництву;
- збереження та бережливе використання матеріальної бази закладу;
- збереження та примноження позитивного іміджу закладу;
- дотримання норм про авторські права, даного Положення, посилання на джерела інформації в разі використання у своїх роботах запозичених відомостей та тверджень;
- надання правдивої інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності;
- надання якісних освітніх послуг та впровадження інновацій в практичну діяльність;
- особисту присутність та активну участь в засіданнях педагогічної ради, відповідальність за прийняті колегіальні рішення;
- підвищення рівня професійного розвитку, вчасне проходження курсів підвищення кваліфікації;
- незалежність професійної діяльності від впливу релігійних, громадських та політичних організацій;
- дотримання трудової дисципліни та корпоративної етики;
- об’єктивне та неупереджене оцінювання результатів навчальної/творчої діяльності здобувачів освіти;
- здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти, інформування останніх про види відповідальності за її порушення;
- інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення
2.2.2. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
- самостійне виконання навчальних/творчих завдань без використання додаткових джерел інформації, крім тих, що дозволені для використання; толерантне ставлення до педагогів, інших працівників закладу та однолітків;
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- надання достовірної інформації про результати власної навчальної, наукової та творчої діяльності, про використані методики та джерела інформації;
- збереження та бережливе використання матеріально-технічної бази закладу.
2.3. Академічна доброчесність та корпоративна етика базуються на принципах:

- законності;
- чесності;
- взаємоповаги;
- справедливості;
- прозорості;

- толерантності;
- ввічливості.
2.4. Офіційне висвітлення діяльності закладу та напрямів його розвитку може здійснювати директор закладу або інша особа за його дорученням.
2.5. У разі, якщо відбулося розповсюдження інформації, яка є неправдивою, викладеною з перекрученням фактів, наклепницькою, ображає людину або може завдати іншої серйозної шкоди закладу, особа, яка до цього причетна, має зробити все можливе, щоб спростувати викривлену інформацію та зменшити обсяг завданої шкоди.
2.6. Усі співробітники та учасники освітнього процесу закладу мають уникати провокування дій, пов’язаних із корупційними правопорушеннями. З метою припинення та уникнення таких проявів усі особи, на яких поширюється дія цього Положення, мають право звернутися до управління освіти з відповідною скаргою.
2.7. Гідним для представників позашкільної спільноти є:
2.7.1. Шанобливе ставлення до символіки закладу: гімну, прапора, емблеми.
2.7.2. Дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку.
2.7.3. Культура зовнішнього вигляду учасників освітнього процесу.
2.7.4. Дотримання правил високих стандартів ділової етики у веденні переговорів, у тому числі телефонних. Переговори мають вестися у спокійному, ввічливому, доброзичливому тоні, що сприяє створенню позитивної репутації закладу загалом.
2.8. Неприйнятним для усіх членів позашкільної спільноти є:
2.8.1. Навмисне перешкоджання навчальній чи трудовій діяльності членів спільноти.
2.8.2. Участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю; підробка та використання підроблених офіційних документів.
2.8.3. Перевищення повноважень, що передбачені посадовими інструкціями, контрактами.
2.8.4. Ведення в закладі політичної, релігійної та іншої пропаганди.
2.8.5. Необґрунтоване використання мобільних телефонів під час навчальних занять, нарад або офіційних заходів.
2.8.6. Вживання наркотичних речовин, алкогольних напоїв, паління в закладі, у тому числі і електронних сигарет, поява у закладі у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп’яніння.
2.8.7. Пронесення у заклад зброї, використання газових балончиків та інших речей, що можуть зашкодити здоров’ю та життю людини.

3. Відповідальність за порушення академічної доброчесності

3.1 Порушенням академічної доброчесності вважається:
- академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власних досліджень (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
- фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;
- фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу;
- списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
- обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (творчої) діяльності та організації освітнього процесу. Формами обману є, зокрема академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
- хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг чи будь – яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.
3.2 За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:
- при необ’єктивному оцінюванні результатів навчання/творчості здобувачів освіти педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. академічної відповідальності;
- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії; тарифного розряду;
- систематичні порушення враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії, тарифного розряду, присвоєнні педагогічного звання;
- спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих ідей, використання Інтернету без посилань, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавленні раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії; тарифного розряду.
3.3 За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:
- при списуванні повторне проходження оцінювання (залікова творча робота, іспит тощо);
- при моніторингу якості знань не зараховуються результати;
- при участі у І етапі творчих конкурсів робота учасника анулюється, не оцінюється.
3.4 Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу позашкільної освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.
3.5 Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:
- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.
3.6 За дії (бездіяльність) щодо порушення академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законодавством.
3.7 У разі, якщо відбулося розповсюдження інформації, яка є неправдивою, наклепницькою, ображає людину або може завдати іншої серйозної шкоди закладу позашкільної освіти, особа, яка до цього причетна, має зробити все можливе, щоб спростувати викривлену інформацію.

4 Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності

4.1 При прийомі на роботу працівник знайомиться із цим Положенням під розписку після ознайомлення із Правилами внутрішнього трудового розпорядку Центру позашкільної роботи.
4.2 Положення доводиться до батьківської громадськості на загальних батьківських зборах, а також оприлюднюється на сайті закладу.
4.3 Заступник директора з виховної роботи Центру позашкільної роботи:
- забезпечує шляхом практикумів, консультацій та інших індивідуальних та колективних форм навчання з педагогічними працівниками створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня з метою попередження порушень академічної доброчесності;
- забезпечує рецензування робіт на конкурси, на присвоєння педагогічного звання та рекомендує керівникам гуртків сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.
4.4 Педагогічні працівники в процесі своєї діяльності дотримуються етики та академічної доброчесності, умов цього Положення, проводять роз’яснювальну роботу з гуртківцями щодо етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення, цитування, посилання на джерела інформації, списування).
4.5 Для прийняття рішення про призначення відповідальності за списування створюється комісія з питань академічної доброчесності ( далі – Комісія) та попереджування списування здобувачами освіти
4.5.1 Комісія створюється у складі заступника директора з ВР або НВР, педагогічного працівника та представника учнівського самоврядування.
4.5.2 Комісія в разі встановлення фактів списування надає рекомендації щодо надання форми відповідальності (повторне проходження оцінювання наукової/творчої роботи) з урахуванням індивідуальних результатів освітньої діяльності здобувача.
4.5.3 Комісія – це незалежний орган, що діє в закладі з метою забезпечення дотримання учасниками освітнього процесу морально-етичних та правових норм цього Положення.
4.5.4 Склад комісії затверджується рішенням педагогічної ради. Термін повноважень комісії – 1 рік.
4.5.5 Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу.
4.5.6 Комісія звітує про свою роботу раз на рік перед педагогічною радою закладу.

6. Заключні положення

6.1 Це Положення ухвалюється педагогічною радою закладу більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення та вводиться в дію наказом директора закладу.
6.2 Учасники освітнього процесу мають знати Положення про академічну доброчесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки.
6.3 Заклад забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.
6.4 Прийняття принципів і норм Положення засвідчується підписами членів педагогічного колективу. Здобувачів освіти з Положенням ознайомлюють педагогічні працівники в обов’язковому порядку.
6.5 Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради закладу.

СХВАЛЕНО
Педагогічною радою ЦПР
Протокол від 25.05.2021 р. № 4
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ від 25.05.2021 р. № 32-од
Директор_________Наталія СЕРГІЄНКО

Положення
про внутрішній моніторинг якості освітнього процесу
в Центрі позашкільної роботи

І. Загальні положення
1.1. Дане Положення регламентує порядок, процедуру і форми проведення контролю якості освіти у Центрі позашкільної роботи у вигляді моніторингу (далі — моніторинг).
1.2. Нормативною основою моніторингу оцінки якості освітнього процесу є:
- Конституція України;
- Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII;
- Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 13.07.2020 р. №764-ІХ;
- наказ Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти»;
- Статут Центру позашкільної роботи;
- Стратегія розвитку Центру позашкільної роботи;
- річний план роботи закладу;
- програма моніторингу закладу.
1.3. Моніторинг — це форма організації, збору, системного обліку та аналізу інформації про організацію і результати освітнього процесу для ефективного вирішення завдань управління якістю освіти.
1.4. Внутрішній моніторинг діяльності є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає збирання (первинні дані), оброблення (аналіз і оцінка якості освіти), зберігання (формування і ведення бази даних) та розповсюдження інформації про стан освіти (адресне забезпечення користувачів статистичною й аналітичною інформацією), прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітнього процесу в цілому,
формування завдань, тестів іншого інструментарію для оцінки якості освітнього процесу з методичними рекомендаціями.
1.5. Під контролем у вигляді моніторингу розуміється діагностичний контроль, в результаті якого вивчаються умови, процес, результати освітньої діяльності з метою виявлення їх відповідності законодавчим, нормативно-правовим, інструктивно-методичним документам про освіту.
1.6. Проведення моніторингових досліджень передбачає створення спеціальної групи аналітиків – групи моніторингу як структурного підрозділу педагогічної ради закладу. Склад групи затверджується директором закладу.
1.9. Положення схвалюється педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення, і затверджується наказом директора закладу.
1.10. Заклад у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами з питань організації освітнього процесу та даним Положенням.
1.11. Положення поширюється на всіх працівників закладу позашкільної освіти та учасників освітнього процесу.

2. Мета моніторингу
Ефективне відслідковування функціонування освітнього простору в закладі позашкільної освіти, виявлення динаміки його змін, розробка прогнозу та пропозицій для забезпечення розвитку закладу освіти; накопичення даних, необхідних для періодичного самооцінювання якості освітніх послуг закладу; визначення утруднень і проблемних питань, аналіз їх причин; аналітичне узагальнення результатів діяльності освітньої системи закладу загальної середньої освіти.

3. Завдання моніторингу
3.1 Систематичне відслідковування якості освітнього процесу.
3.2 Виявлення типових ознак успіху та недоліків управлінської і педагогічної діяльності.
3.3 Виявлення й оцінювання відповідності фактичних результатів діяльності педагогічної системи її кінцевій меті.
3.4 Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.
3.5 Аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання.
3.6 Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в Центрі позашкільної роботи.

4. Предмет моніторингу
Предметом моніторингу є якість освітнього процесу у форматі динаміки змін у закладі освіти.

5. Об’єкти моніторингу
Під час моніторингу в закладі спостерігають: знеособлену інформацію про учасників освітнього процесу; освітні й управлінські процеси; навчальну, викладацьку, організаційну, управлінську та ін. діяльності учасників освітнього процесу; матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, нормативно-правові, кадрові, фінансові, навчально-методичні умови здійснення освітньої та управлінської діяльності; результативність освітніх змін, новацій; стан організації освітнього процесу; навчальні результати та розвиток здобувачів освіти, сформованість їхніх компетентностей.
Об'єктом моніторингу є система організації освітнього процесу у закладі та її складові:
Освітнє середовище:
- ресурсне забезпечення (фінансове, матеріально-технічне, санітарно-гігієнічне);
- навчально-методичне забезпечення (навчальні програми, електронні ресурси);
- кадрове забезпечення;
- контингент тих, хто навчається;
- інформаційне забезпечення;
- академічна доброчесність.
Здобувачі позашкільної освіти:
- ступінь адаптації;
- рівень компетентності (рівень оволодіння навчальною програмою гуртка);
- рівень вихованості;
- модель випускника закладу та рівень її досягнення здобувачами освіти.
Педагогічні працівники:
- рівень професійної компетентності;
- якість і результативність педагогічної роботи;
- рівень інноваційної діяльності;
- аналіз утруднень в діяльності;
- самоосвітня діяльність.
Освітній процес:
- планування освітнього процесу;
- зміст освітньої діяльності;
- впровадження освітніх інновацій;
- розвиток професійної компетентності педагогів;
- психологічний супровід освітнього процесу;
- участь батьків, громадськості в освітньому процесі.
Результативність освітнього процесу:
- участь здобувачів позашкільної освіти в конкурсах, змаганнях різного рівня;
- особисті здобутки здобувачів освіти (результати конкурсів, змагань);
- результати підвищення кваліфікації педагогічних працівників

6. Суб’єкти моніторингу
Суб’єктами моніторингу виступають:
- моніторингова група;
- адміністрація закладу позашкільної освіти.

7. Форми та методи моніторингу
7.1. Форми моніторингу:
- безпосереднє одержання інформації від учасників дослідження (спостереження, інтерв’ювання, анкетування);
- опосередковане одержання інформації від учасників дослідження (у письмовій/електронній формі, через експертів);
- одержання інформації без залучення учасників дослідження (вивчення документації, статистичної чи оперативної інформації).
7.2 Моніторинг може проводитися з використанням сучасних інформаційних технологій (дистанційно).
7.3 Методи моніторингу:
- опитування (анкетування, інтерв’ювання);
- тестування;
- спостереження за освітнім процесом;
- фокус-група;
- аналіз документації;
- аналіз статистичних даних.

8. Критерії моніторингу
- об’єктивність, прозорість та відкритість (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу, оприлюднення плану та результатів моніторингових досліджень);
- гуманістична спрямованість ( створення атмосфери доброзичливості, довіри, поваги до особистості);
- систематичність та системність (згідно алгоритму дій, етапів та у певній послідовності, цілісно, забезпечуючи комплексний підхід до вивчення аспектів життя закладу освіти, опрацювання та аналізу результатів досліджень);
- доцільність (відповідність потребам закладу освіти);
- валідність (відповідність пропонованих контрольних завдань змісту навчальної програми, чіткість критеріїв виміру і оцінки, дотримання визначених процедур проведення та опрацювання результатів);
- надійність (можливість підтвердження позитивних і негативних результатів різними способами контролю, повторний контроль іншими суб’єктами);
- результативність (має мотиваційний характер для аналізу, змін, удосконалення діяльності);
- безпека персональних даних.

9. Напрямки внутрішнього моніторингу
- освітнє середовище;
- система оцінювання здобувачів освіти;
- педагогічна діяльність педпрацівників;
- управлінська діяльність.

10. Види внутрішнього моніторингу:
За цілями проведення:
- інформаційний (регулярний збір інформації на визначені теми з різних джерел, зокрема: із законодавчих актів, положень, наказів, методичних видань, класних журналів, сайтів освітніх установ та громадських організацій, що дозволяє скорегувати програму розвитку закладу, навчальні плани);
- діагностичний (збір та узагальнення інформації за певними показниками з метою вивчення існуючих освітніх проблем, визначення рівня навченості конкретної вікової групи, вимірювання рівня сформованості ключових компетентностей, особистісного розвитку здобувачів освіти);
- управлінський (відстеження й оцінка ефективності, наслідків і вторинних ефектів прийнятих рішень, розроблених програм).
За засобами, що використовуються:
- педагогічний (вивчення рівня навчальних досягнень, якості змісту освіти, якості викладання, умов становлення випускника закладу);
- психологічний (вивчення психологічних характеристик розвитку особистості, становлення колективу);
- ресурсний (визначення обсягів та якості забезпечення матеріально - технічними, фінансовими, науково - методичними ресурсами);
- кадровий (вивчення кадрового складу педагогів, процесу та результатів підвищення кваліфікації педагогів);
- управлінський (оцінювання якості та ефективності управління закладом освіти).

ІІ. Учасники моніторингових досліджень
1. Учасниками моніторингових досліджень у закладі є:
- здобувачі позашкільної освіти;
- педагогічні працівники;
- батьки або інші законні представники здобувачів освіти.
2. Функціональні обов'язки учасників моніторингу.
Учасники дослідження повинні: дотримуватися вимог проведення моніторингу, про які вони були проінформовані; виконувати інструкції осіб, які проводять моніторинг, щодо процедури моніторингу; виконувати завдання, оформляти виконану роботу згідно із правилами, визначеними в інструкції до неї; після завершення часу, відведеного для виконання письмової роботи (завдання), повернути матеріали моніторингу особам, які проводять моніторинг; дотримуватися правил етичної поведінки та принципів академічної доброчесності; виконувати роботу (завдання) на робочому місці, визначеному суб’єктом моніторингу.
Адміністрація закладу освіти:
- розробляє і втілює систему внутрішнього моніторингу якості освіти і виховання;
- установлює і затверджує порядок, періодичність проведення моніторингових досліджень;
- визначає шляхи подальшого розвитку закладу освіти.
Моніторингова група (служба моніторингових досліджень):
- проводить моніторингові дослідження;
- аналізує результати моніторингу;
- веде облік результатів моніторингу;
- розробляє рекомендації з усунення виявлених недоліків.
Керівник гуртка:
- своєчасно подає інформацію для моніторингу.
- визначає й аналізує рівень досягнень вихованців;
- визначає шляхи мотивації та підвищення досягнень вихованців.

ІІІ. Процедура підготовки та проведення моніторингу
1. Інформаційний фонд моніторингу
1.1 Реалізація моніторингу передбачає організацію постійного відстеження й накопичення даних на основі:
- документів і матеріалів, отриманих у ході: опитування, анкетування учасників освітнього процесу;
- результатів планових спеціально організованих моніторингових досліджень.
1.2 Отримана в процесі моніторингу інформація має відповідати таким вимогам:
- об'єктивність (відображення реального стану справ);
- точність (мінімальність у похибках вимірювань);
- повнота (оптимальність джерел інформації);
- достатність (прийняття обґрунтованих рішень);
- систематичність (послідовність і взаємоузгодженість отриманої інформації);
- оперативність (своєчасність інформації);
- доступність (висвітлення результатів досліджень на сайті закладу).

2. Порядок проведення моніторингу
2.1 Робота з проведення внутрішнього моніторингу здійснюється експертною групою закладу.
2.2 Загальне керівництво щодо здійснення внутрішнього моніторингу покладається на адміністрацію закладу.
2.3 Педагогічний працівник має можливість обрати один із запропонованих видів моніторингу. Моніторингові дослідження координує та узгоджує з керівником, адміністрацією закладу освіти.
2.4 Для проведення моніторингових досліджень використовуються апробовані технології (інструментарії).
2.5 Педагогічні працівники несуть відповідальність за дотримання критеріїв здійснення моніторингу, зазначених у даному Положенні протягом всієї своєї діяльності.
2.6 Аналіз та обговорення підсумків моніторингових досліджень проводиться щороку на засіданнях педагогічної ради закладу.
2.7 Моніторинг може проводитись як під час освітнього процесу, так і в позаурочний час або дистанційно.
2.8 Проведення моніторингових досліджень здійснюється у 3 етапи:
І етап – підготовчий, планування та підготовка: формулювання проблеми дослідження; визначення мети і завдань; розрахунок і формування вибірки; визначення критеріїв та показників оцінювання результатів, підбір інструментарію; розроблення програми; проведення дослідження.
ІІ етап – практичний: збір інформації через проведення співбесід, тестувань, анкетувань, відвідування занять, проведення тестових робіт, позакласних заходів; оброблення результатів.
ІІІ етап – аналітичний: аналіз, систематизація та інтерпретація результатів: узагальнення, пояснення, визначення закономірностей, розробка рекомендацій та пропозицій формулювання висновків, оприлюднення результатів.

3. Відповідальність щодо здійснення внутрішнього моніторингу
Відповідальність за організацію роботи щодо здійснення внутрішнього моніторингу покладається на експертну групу Центру позашкільної роботи, яка:
- забезпечує виконання покладених на неї завдань з питань здійснення внутрішнього моніторингу відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», нормативно-правових актів щодо організації освітнього процесу, проводить внутрішній моніторинг, координує і контролює діяльність щодо забезпечення об’єктивності, валідності, надійності, врахування психолого-педагогічних особливостей, систематичності, гуманістичної спрямованості;
- проводить єдину науково-методичну політику з питань здійснення внутрішнього моніторингу, впровадження нових технологій діагностування, направлених на забезпечення синхронності процесів спостереження, замірювання, отримання на цій основі знань про стан об’єкта з подальшим моделюванням, прогнозуванням та прийняттям відповідного управлінського рішення;
- розробляє систему внутрішнього моніторингу, яка безпосередньо схвалюється і затверджується педагогічною радою закладу освіти;
- забезпечує опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування попередніх методик щодо здійснення внутрішнього моніторингу, здійснює контроль за їх виконанням;
- забезпечує функціонування системи внутрішнього моніторингу в закладі;
- веде облік моніторингових досліджень;
- організовує підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань здійснення моніторингових досліджень;
- організовує і проводить наради, конференції, семінари, виставки з питань моніторингу;
- здійснює постійний зв’язок з управлінням освіти, КЗ «ННМК», КЗВО «ДАНО» ДОР»;
- бере участь у міжнародному співробітництві з питань моніторингових досліджень.

4. Очікувані результати:
4.1. Отримання результатів стану освітнього процесу у закладі.
4.2. Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських, тактичних рішень, визначення стратегічних напрямків розвитку закладу освіти.

IY. Підсумки моніторингу
1. Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.
2. Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на нарадах при директорі, засіданнях методичної ради закладу, педагогічних радах.
3. За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.
4. Висвітлюються на сайті закладу освіти.

Y. Контроль за проведенням моніторингу
1. Контроль за проведенням моніторингу здійснює адміністрація закладу.
2. Періодичність проведення моніторингових досліджень визначається адміністрацією закладу.
3. Особи, що здійснюють моніторинг, несуть персональну відповідальність за достовірність і об'єктивність наданої інформації.
4. Особи, які організовують моніторинг, несуть персональну відповідальність за обробку даних моніторингу, їх аналіз та використання, поширення результатів.
5. З урахуванням змін, що відбуваються в освіті, можливий перегляд системи показників моніторингу та вдосконалення методів і напрямків досліджень.
6. За результатами моніторингу готуються аналітичні матеріали, що включають аналітичну інформацію та пропозиції з питань, вирішення яких знаходиться в компетенції органів управління освітою.
7. Моніторинг передбачає використання сучасних інформаційних технологій на всіх етапах: збирання, обробка, зберігання, використання інформації. Зберігання та оперативне використання інформації здійснюється за допомогою електронного зв'язку й регулярного поповнення електронних баз даних.
8. Дане Положення може підлягати доповненню або змінам за рішенням педагогічної ради закладу.

Доводимо до відома, що в період обмежувальних протиепідемичних заходів з 08 по 25 січня 2021 року навчальні заняття в Центрі позашкільної роботи будуть проводитись в дистанційному форматі.
7 січня - вихідний день. 8 січня вихідний день, який переноситься на 16 січня.
Всі заняття будуть проходити в синхронному ( ZOOM, SKYPE, GOOGLE MEET) та асинхронному ( GOOGLE CLASROOM, GOOGLE DISK) режимі.

Запрошуємо всіх бажаючих взяти активну участь у розвитку ресурсу.