превентивне виховання. поради батькам.

Section description: «ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД ФАТАЛЬНИХ КРОКІВ» Поради батькам. В лютому місяці у нашому закладі проходить місячник превентивного виховання. Готуючи матеріал до даного міроприємства , переглянула простори Інтернету і знайшла такі чудові слова “Світ, ймовірно, врятувати не вдасться, але окрему людину завжди можна”. ( І.Бродський ) У дитини до 6 років, закладається життєвий шлях під впливом сім’ї та оточення. Сім’я - це основна ланка , де формуються позитивні звички і йде відторгнення шкідливих. Дитина бачить, сприймає, намагається наслідувати і це дійство у неї закріплюється незалежно від несформованої волі. Вироблені роками в сім’ях, звички, спосіб життя, відношення до свого здоров’я переноситься в доросле життя. Батьки можуть навчити дітей навичкам здорових дружніх відносин і дати поради, як дитині протистояти негативному тиску однолітків. І чим раніше батьки почнуть це робити, тим упевненіше відчувають себе діти в соціумі і тим спокійніше при цьому батькам.Як навчити дитину справлятися з емоційним болем відносин і протистояти негативному тиску однолітків ? Подавайте дитині правильний приклад: - Уміння батьків вирішувати конфліктні або неоднозначні ситуації впливає на здатність дитини відстоювати свої інтереси. Якщо авторитетний дорослий (батько, мати, старший брат) мовчить, коли касир неправильно видав здачу, в голові маленької людини ця ситуація відкладається в підсвідомості з позначкою «все нормально, можна і потерпіти». При цьому «бурхливу реакцію» батьків дитина теж скопіює. Діти - як губки, вбирають все, що транслюють дорослі. Тому надавайте правильний приклад. Якщо нас обрахували, ми не соромимося і спокійним тоном просимо касира видати здачу правильно. - Дітям важливо бачити, як батьки самі вирішують конфлікти в своєму дорослому житті і стоять за себе «Я говорю спокійно, і ви не кричіть на мене», «Ні, ви хамите мені, покличте адміністрацію!" - Якщо ви бачите, що з дитиною "щось не те ", а сам він нічого не розповідає, можна ненав'язливо дізнатися, як його справи в колективі, за допомогою питань "що хорошого було сьогодні в садку (школі?) "" а що не сподобалося ", " якби ти міг відправити кого-небудь з класу на іншу планету назавжди, хто б це був і чому "? Так можна з'ясувати багато нового про взаємини вашої дитини з іншими дітьми, вихователями та вчителями, дізнатися, хто йому подобається, а хто не дуже. І найголовніше , в процесі гри закладається новий сценарій навички на практиці. - Можливо, він кого-то боїться, а ви навіть не здогадуєтесь про це. Можна, звичайно, прийти в садок або клас , суворо поговорити з кривдником вашого малюка або застосувати будь-які інші прийоми, але чи буде це правильним рішенням? Адже ви не завжди будете поряд. Тому краще навчити дитину самостійно захищатися від можливих кривдників. Не отримавши такого навичку, дитина може в дорослому житті придбати комплекс "жертви". ТАК ЩО, ГРАЙТЕ і виховуйте дітей ОДНОЧАСНО. Допомагайте дитині розвивати впевненість у собі.Часто піддаються нападам сором'язливі, скромні дітки. Тому з раннього дитинства намагайтеся вирощувати в сина чи доньки здорову впевненість у собі і самоповагу. Хваліть, робіть компліменти, водіть в спортивні секції. Будь-яка дитина хоче відчувати себе значущим, особливим і потрібним. Ви можете допомогти своїй дитині розвинути позитивні якості і надалі спиратися на них. Коли дитина відчуває, що досяг чогось, і ви радієте його досягненням, підвищується рівень його самооцінки. А це, в свою чергу, змушує дитину займатися більш корисними і важливими справами, ніж вживання наркотиків. Впевнена в собі дитина завжди зможе дати гідну відсіч агресорам і насмішникам, та й навряд чи вони виберуть його на роль своєї жертви. «Ні» догоджати одноліткам. Іноді діти намагаються наслідувати своїм друзям і догоджати їм. Це природно, але ви повинні заохочувати дитину говорити і робити те, що він вважає за потрібне. Поясніть дитині, що навіть якщо він не згоден зі своїми друзями, то все одно як і раніше їм цікавий. Якщо ні, значить, вони не є його друзями. Розповідайте про провокації. Іноді діти-агресори навмисне провокують свою жертву. Поясніть синові чи доньці, що йти на поводу не варто. Навчіть дітей: Чітко позначити ситуацію і наказати кривдникові припинити. Наприклад, «Припини мене штовхати. Мені боляче »або« Не дратуй мене, це підло ». Прямо запитати: «Навіщо ти це робиш?» або «Чому ти хочеш мене образити?» Сила «Я хочу» (самовладання управляється трьома силами: «я буду», «Я не буду» і «Я хочу», і воно допомагає нам досягати цілей або не потрапити в біду). Фахівці з комунікацій пропонують використовувати подібне формулювання: «Я хочу, щоб ви залишили мене в спокої» або «Я хочу, щоб ти перестав мене обзивати». Погодитися з кривдником. Наприклад, у відповідь на дражнилки про чотири очі сказати: «Ну так, у мене поганий зір. І що?" Захищайте дитину з малого віку.Щоб дитина розуміла, що терпіти образи - справа вельми невдячна, не соромтеся захищати його навіть від таких же карапузів, як він сам. Говоріть чужого маляті про те, що відбирати лопаточку недобре, що спершу потрібно запитати дозволу. І про те, що штовхатися не можна. Кусатися, щипати і бити - теж. І звичайно, будьте готові відповісти іншому дорослому, якщо вам здається, що з вашою дитиною погано поводяться. Але не робіть з мухи слона - не потрібно виставляти свою дитину в образі жертви. Малюк, який постійно чує від своїх батьків про те, що його ображають, що він слабовільний, врешті-решт сам в це повірить. Звідси "ростуть ноги" можливих комплексів. Дайте дитині зрозуміти, що він завжди може прийти до вас за допомогою, і ви не вважаєте за його ябедою, не будете його соромити і засуджувати. Нікому не хотілося в дитинстві уславитися ябедою. Але найчастіше, хто таврує цим словом свою «жертву»? Так, кривдник. Але дитина має право попросити про допомогу. Адже дорослі теж викликають поліцію, скаржаться в організацію по захисту прав споживачів, пишуть гнівний відгук про послугу в соц. мережах (раніше я пам'ятаю були Книги Скарги). Дитина теж має право попросити допомогу. Що повинен робити дорослий, який розбирає дитячу сварку: Посадити конфліктуючі сторони за стіл переговорів. Нехай кожен висловить свою думку про те, що відбувається; Настояти, щоб вони вислухали один одного, не перебиваючи; Допомогти їм розповісти про свої емоції; Допомогти дітям зрозуміти, що в їхній поведінці було неправильним; Заборонити фізичну агресію і допомогти, якщо потрібно, дотримуватися цю заборону (наприклад, утримувати дітей, які рвуться в бій) … Навчіть дитину знаходити слова для відмови. Частіше всього діти погоджуються спробувати наркотики із страху бути викинутими із певного кола спілкування, або із бажання наслідувати, утримувати контакти з однолітками, бути у них в пошані і не бути боягузами. Багато погоджується навіть тоді, коли насправді не мають бажання пробувати наркотик чи алкоголь. Важливо навчити дітей відмовлятися від наркотиків. Говорити “Ні” -це ціла наука, яку, до речі, не завжди до досягають навіть дорослі. Важливо разом з дитиною знайти слова для відмови, щоб в потрібну хвилину він не розгубився і вів себе впевнено. Поясніть дитині, що відмовляючи, важливо дивитись співрозмовнику в очі. Навіщо ставати жертвою? Нехай ваша дитина намагається залишитись господарем положення. Голос повинен бути твердим та впевненим. Нема чого соромитись в даній ситуації і не потрібно відчувати себе незручно. він має право приймати рішення, говорити “ні“ і не відчувати себе винним - просто допоможіть йому це усвідомити. ( матеріал взятий з просторів Інтернету ) Бобух Т. І.