Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Центрі позашкільної роботи

СХВАЛЕНО
Педагогічною радою ЦПР
Протокол від 25.05.2021 р. № 4
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ від 27.05 2021р. № 34-од
Директор________Наталія СЕРГІЄНКО

Положення
про внутрішню систему забезпечення якості освіти
в Центрі позашкільної роботи

І. Загальні положення
1.1 Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (далі –Положення) в Центрі позашкільної роботи (далі – ЦПР) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIIІ, Закону України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 № 1841-IIІ і містить наступні компоненти (вимоги) внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу позашкільної освіти:
- стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;
- система та механізми забезпечення академічної доброчесності;
- критерії та індикатори оцінювання здобувачів освіти;
- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних працівників;
- критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу;
- безпекова складова закладу;
- вивчення та самооцінювання якості освіти.
1.2 Дане Положення спрямоване на підвищення якості освіти, активізацію й удосконалення діяльності Центру позашкільної роботи.
1.3 Внутрішні чинники забезпечення якості позашкільної освіти:
- якість основних умов освітнього процесу;
- якість реалізації освітнього процесу;
- якість результатів освітнього процесу.
1.4 Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає в себе:
- наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, наукових, інформаційних, навчально-методичних тощо);
- організацію освітнього процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку науки і освіти; контроль освітньої діяльності та якості підготовки фахівців на всіх етапах навчання.
- внутрішня система забезпечення якості освіти спрямована на вдосконалення всіх напрямків діяльності закладу.

1.4 Внутрішня система забезпечення якості освіти Центру позашкільної роботи має наступні завдання:
- впровадження в освітній процес нормативних документів з питань якості освіти;
- розробка рекомендацій щодо підвищення якості освітньої діяльності;
- моніторинг якості освітньої діяльності ЦПР;
- моніторинг забезпечення публічності інформації про освітню діяльність закладу;
- впровадження механізму самоаналізу як невід’ємного компоненту сталого розвитку закладу.
1.5 Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів позашкільної освіти за такими напрямками:
- освітнє середовище;
- система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;
- система педагогічної діяльності;
- система управлінської діяльності.
1.6 Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення, і затверджується керівником закладу.
1.7 Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Центрі позашкільної роботи згідно зі статтею 26 Закону України «Про освіту», Закону України «Про позашкільну освіту» забезпечує директор Центру позашкільної роботи.

II. Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти

2.1 Стратегія (політика) забезпечення якості закладу спирається на такі принципи:
- дитиноцентризм. Головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність закладу, є дитина;
- автономія закладу позашкільної освіти, яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і на¬прямів розвитку закладу, які відповідають норматив¬но-правовим документам, Державним стандартам позашкільної освіти;
- цілісність системи управління якістю. Усі компоненти ді¬яльності закладу освіти взаємопов’язані, це створює взає¬мозалежність між ними. Так, якість освіти залежить від оптимального добору педагогічних кадрів, мотивуючого освітнього середовища, використання освітніх технологій, спрямованих на оволодіння ключовими компетентностями, сприятливої для творчої роботи психологічної атмосфери. Зниження якості хоча б одного названого компоненту зни¬зить у цілому якість освіти.
- постійне вдосконалення. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти – це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдоско¬налення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створю¬ються нові можливості тощо.
- вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності ЦПР не є замкнутою, на неї безпосередньо вплива¬ють зовнішні чинники – засновник, місцева громада, освітня політика держави.
- гнучкість і адаптивність. Система освітньої діяльності ЦПР зміню¬ється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства.
2.2 Стратегія (політика) забезпечення якості освіти ЦПР орієнтована на забезпечення:
1.1. відповідності результатів позашкільної освіти державним стандартам освіти;
1.2. партнерства у навчанні та професійній взаємодії;
1.3. недискримінації, запобігання та протидії булінгу (цькуванню);
1.4. академічної доброчесності під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності;
1.5. прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу освіти;
1.6. умов для безперервного професійного зростання педпрацівників;
1.7. умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій вихованців (у разі потреби);
1.8. академічної свободи педпрацівників
2.3 Основними процедурами внутрішнього забезпечення якості освіти є:
- система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої ді-яльності та якості освіти (наприклад, моніторинг до¬сягнень вихованців, моніторинг психологічної та соціальної адаптації дітей у закладі тощо);
- самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;
- система оцінювання досягнень вихованців;
- професійне зростання керівних та педагогічних працівників;
- забезпечення прозорості освітньої діяльності закладу та публічності інформації про діяльність закладу освіти (заклад визначає, яка інформація має бути оприлюднена та з якою періодичністю, крім тієї, що обов’язково має бути оп¬рилюднена відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту»);
- забезпечення академічної доброчесності у діяльності педаго¬гічних працівників і вихованців;
- запобігання та протидія булінгу (цькуванню);
- оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;
- постійний моніторинг змісту освіти;
- моніторинг управління ресурсами та процесами;
- розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти тощо;
- здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;
- аналіз ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
- вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій щодо поширення позитивного педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;
2.4 Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:
- самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;
- моніторинг якості освіти.

III. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначаються спеціальним Положенням про академічну доброчесність, схваленим педагогічною радою.

IV. Система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти. Вимоги, критерії та індикатори оцінювання здобувачів освіти

Система оцінювання здобувачів освіти має наступні вимоги:
4.1. Вимога № 1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої
для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень.
4.1.1. Критерій № 1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень. Індикатором вимірювання даного критерію є:
4.1.1.1. Оприлюднення в закладі критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень вихованців
4.1.1.2. Частка здобувачів освіти (із числа опитаних), які в
закладі освіти отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень.
4.1.1.3. Частка вихованців закладу, що вважають оцінювання досягнень у закладі справедливим
4.1.2. Критерій № 2. Система оцінювання в закладі позашкільної освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання. Індикатором вимірювання даного критерію є:
4.1.2.1. Частка педагогів, які застосовують систему оцінювання, спрямовану
на реалізацію компетентнісного підходу
4.1.2.2. Висвітлення в методичній роботі закладу питань вивчення компетентнісного підходу оцінювання навчальних досягнень вихованців
4.1.3. Критерій № 3. Здобувачі освіти вважають оцінювання навчальних досягнень справедливим і об’єктивним. Індикатором оцінювання даного критерію є:
4.1.3.1. Частка вихованців, які вважають оцінювання результатів їх навчання
справедливим і об’єктивним.
4.1.3.2. Частка педагогічних працівників, що застосовують формувальне оцінювання досягнень вихованців.
4.1.3.3. Оприлюднення критеріїв оцінювання навчальних досягнень вихованців

4.2. Вимога № 2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування досягнень кожного здобувача освіти. Система застосування внутрішнього моніторингу оцінювання здобувачів освіти включає наступні критерії:
4.2.1. Критерій № 1. У закладі позашкільної освіти здійснюється аналіз результатів досягнень здобувачів освіти. Індикатором вимірювання даного критерію є:
4.2.1.1. Частка здобувачів освіти, що брали участь у заходах на рівні закладу та міському рівні.
4.2.1.2. Частка здобувачів освіти, які брали участь у заходах Міжнародного та Всеукраїнського рівнів.
4.2.1.3. Частка творчих колективів, що мають почесні звання.
4.2.1.4. Частка здобувачів освіти, які отримали у закладі документи про позашкільну освіту.
4.2.2. Критерій № 2. У закладі позашкільної роботи впроваджується система формувального оцінювання. Індикаторами оцінювання даного критерію є:
4.2.2.1.Частка педагогічних працівників, що використовують формувальне оцінювання у роботі.
4.2.2.2.Форми роботи, що використовують педагоги для впровадження формувального оцінювання

4.3. Вимога № 3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до само оцінювання.
4.3.1. Критерій № 1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання. Індикатори оцінювання критерію:
4.3.1.1. Використання компетентнісного підходу в роботі керівника гуртка (направленість на оволодіння компетентностями, а не на відтворення інформації).
4.3.1.2. Рівень профорієнтаційної роботи у закладі.
4.3.1.3. Частка гуртків, в яких застосовується заохочення та позитивна мотивація вихованців до навчання.
4.3.2. Критерій № 2. Заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти. Індикатори даного критерію:
4.3.2.1. Висвітлення даного питання у структурі методичної роботи закладу.
4.3.2.2. Частка педагогічних працівників, що застосовує самооцінювання і взаємооцінювання вихованців.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання діяльності педагогічних працівників
Вимоги ( правила) щодо оцінювання педагогічної діяльності працівників Центру позашкільної роботи:
5.1. Вимога № 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.
5.1.1. Критерій № 1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність». Індикаторами оцінювання даного критерію є:
5.1.1.1. Відповідність плану Державного стандарту позашкільної освіти, забезпечення якості освітнього процесу (наповнюваність груп та інших організаційних форм відповідно до нормативів наповнюваності; стан ведення документації, необхідної для реалізації освітнього процесу).
5.1.1.2. Наявність у керівників гуртків календарно-тематичних планів.
5.1.1.3. Відповідність календарно-тематичних планів освітній програмі закладу позашкільної освіти.
5.1.1.4. Відповідність календарно-тематичного планування для забезпечення очікуваних результатів навчання.
5.1.1.5. Наявність компетентнісного підходу у календарно-тематичному плануванні керівника гуртка.
5.1.2. Критерій № 2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти. Індикатори оцінювання даного критерію:
5.1.2.1. Частка педагогічних працівників, що застосовують компетентнісний підхід в процесі викладання ( проєктні технології, диспути, мультимедійне навчання, науково-дослідницька діяльність, технології квесту, воршопу).
5.1.2.2. Частка педагогічних працівників, що використовують методики з розвитку критичного мислення у вихованців.
5.1.3. Критерій № 3. Педагогічні працівники беруть участь формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти ( за потреби). Індивідуальна освітня траєкторія може розроблятися для вихованців, які потребують педагогічного патронажу; перебувають на дистанційній формі навчання; перебували на довготривалому лікуванні; випереджають ровесників у швидкості засвоєння матеріалу; мають особливі освітні потреби; мають індивідуальні інтереси, нахили, уподобання. Індикатори оцінювання критерію:
5.1.3.1. Наявність індивідуальних навчальних планів для вихованців, що цього потребують ( за потреби).
5.1.3.2. Наявність співпраці педагога з психологом та батьками при розробленні індивідуальної освітньої траєкторії.
5.1.3.3. Різноманітність форм освітнього процесу при реалізації індивідуальної освітньої траєкторії.
5.1.4. Критерій № 4. Педагогічні працівники створюють і використовують та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо). Індикаторами оцінювання даного критерію є:
5.1.4.1.Частка педагогічних працівників, що мають портфоліо з власним освітнім продуктом.
5.1.4.2. Наявність у педагогів оприлюднених публікацій та методичних розробок.
5.1.4.3. Обмін досвідом між педагогами
5.1.5. Критерій № 5. Педагогічні працівники у своїй діяльності забезпечують наскрізний процес навчання, виховання та розвитку, який формує у здобувачів освіти суспільні цінності (правда, справедливість, патріотизм, гуманізм, толерантність, працелюбство тощо).Індикаторами даного критерію є:
5.1.5.1. Наскрізний характер виховного процесу
5.1.5.2. Моніторинг єдності виховного процесу та формування ключових компетентностей.
5.1.6. Критерій № 6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі. Індикатором даного критерію є:
5.1.6.1. Частка педагогів, що застосовують ІКТ в освітньому процесі (мультимедіа, системи дистанційного навчання, електронні посібники, вебінари та інше).
5.1.6.2. Рівень володіння педагогічними працівниками ІКТ.
5.1.6.3. Підвищення рівня кваліфікації педагогів з ІКТ.

5.2. Вимога № 2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників. Дана вимога оцінюється за наступними критеріями:
5.2.1. Критерій № 1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Індикаторами оцінювання даного критерію є:
5.2.1.1. Використання педагогічними працівниками різних форм підвищення кваліфікації - участь педагогічних працівників у заходах професійного розвитку ( наявність документів про підвищення кваліфікації; дотримання вимог законодавства під час проведення атестації; частка педагогічних працівників, які мають відзнаки, нагороди, звання).
5.2.1.2. Відповідність напрямів підвищення кваліфікації педагогів освітній програмі закладу.
5.2.1.3. Динаміка зростання якісно-кваліфікаційного рівня педагогічних працівників
5.2.1.4. Участь педагогічних працівників у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах
5.2.2. Критерій № 2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проєктах, залучаються до роботи як освітні експерти. Індикаторами даного критерію є:
5.2.2.1. Частка педагогічних працівників, що беруть участь в інноваційній, дослідницько-експериментальній роботі.
5.2.2.2. Результативність інноваційної діяльності педагога.
5.2.2.3. Впровадження результатів дослідницької та експериментальної діяльності в освітній процес закладу.
5.2.2.4. Частка педагогів, що залучаються у якості освітніх експертів.
З метою вдосконалення професійної підготовки організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 59 «Професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників»), постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 та листа Міністерства освіти і науки України від 04.11.2019 №1/9-683.
Основним видом підвищення кваліфікації є навчання за програмою підвищення кваліфікації при КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти».
Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.
За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

5.3. Вимога № 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу позашкільної освіти.
Дана вимога ( правило) оцінюється на наступними критеріями:
5.3.1. Критерій № 1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства. Індикатори оцінювання даного критерію:
5.3.1.1. Частка педагогічних працівників, що використовують особистісно орієнтований підхід у навчанні.
5.3.1.2. Умови для самореалізації вихованців під час освітнього процесу.
5.3.1.3. Ступінь психологічного комфорту вихованців під час освітнього процесу ( за результатами опитування).
5.3.1.4. Організаційні заходи із впровадження особистісно орієнтованого навчання у закладі.
5.3.1.5. Частка педагогів, що реалізують персоніфікований підхід у роботі з вихованцями
5.3.2. Критерій № 2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв'язок. Індикаторами даного критерію є:
5.3.2.1. Частка педагогічних працівників, що здійснюють постійну комунікацію з батьками, мають налагоджену конструктивну комунікацію з батьками здобувачів освіти.
5.3.2.2. Частка педагогів, що використовують інтернет-платформи та інші онлайн-ресурси для взаємодії з батьками
5.3.2.3. Частка батьків, що позитивно оцінюють результати комунікування з педагогами.
5.3.2.4. Форми зворотного зв’язку педагогічних працівників та батьків.
5.3.3. Критерій № 3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці». Індикаторами даного критерію є:
5.3.3.1. Частка педагогів, що використовують різні форми командної роботи: спільні проєкти, спільна науково-дослідницька та експериментальна діяльність, інтеграція під час занять, поширення педагогічного досвіду, наставництво.
5.3.3.2. Частка педагогічних працівників, що задіяні в інституті наставництва.
5.3.3.3. Форми педагогічної співпраці, практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інші форми професійної співпраці, що реалізуються в закладі

5.4. Вимога № 4 "Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності»
Критерії оцінювання даної вимоги:
5.4.1. Критерій № 1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.
Індикаторами даного критерію є:
5.4.1.1. Частка педагогічних працівників, що дотримуються норм академічної доброчесності в освітній діяльності
5.4.1.2. Частка педагогічних працівників, що розробляють та використовують в освітньому процесі завдання, спрямовані на творчу і аналітичну роботу вихованців
5.4.2. Критерій № 2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти. Індикаторами оцінювання даного критерію є:
5.4.2.1. Здійснення педагогічними працівниками просвітницької роботи щодо важливості дотримання норм академічної доброчесності.
5.4.2.2. Розробка педагогічними працівниками завдань, що унеможливлюють списування або плагіат.

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу
Управлінська діяльність адміністрації закладу позашкільної освіти передбачає наступні вимоги:
6.1. Вимога (правило) № 1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу позашкільної освіти, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.
Критерії оцінювання :
6.1.1. Критерій № 1. У закладі позашкільної освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
6.1.1.1. Наявність і оприлюднення стратегії розвитку закладу.
6.1.1.2. Частка педагогічних працівників, що ознайомлені зі стратегією розвитку, метою діяльності та шляхами розвитку закладу.
6.1.1.3. Моніторинг досягнення цілей, що визначені стратегією розвитку закладу.
6.1.1.4. Коригування стратегії розвитку ( за необхідності).
6.1.2. Критерій № 2. У закладі позашкільної освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
6.1.2.1. Відповідність річного плану закладу цілям, сформульованим у стратегії розвитку закладу.
6.1.2.2. Чи залучалися до розроблення річного плану учасники освітнього процесу.
6.1.2.3. Врахування освітньої програми закладу під час розробки річного плану.
6.1.2.4. Чи охоплює річний план всі напрямки функціонування та розвитку закладу.
6.1.2.5. Зрозумілість та чіткість завдань річного плану для всіх учасників освітнього процесу.
6.1.2.6. Форми аналізу виконання річного плану та врахування результатів аналізу при плануванні на наступний рік.
6.1.3. Критерій № 3. У закладі позашкільної освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
6.4.3.1. Процедури оцінювання якості освіти охоплюють всі напрями внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
6.4.3.2. Частка педагогічних працівників, що ознайомленні з процедурою оцінювання якості освітньої діяльності закладу.
6.4.3.3. Регулярність самооцінювання якості освітньої діяльності відповідно до наявних у закладі процедур.
6.4.3.4. Оприлюднення річного звіту з результатами само оцінювання.
6.4.3.5. Ступінь залучення учасників освітнього процесу до вивчення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності .
6.1.4. Критерій № 4. Керівництво закладу позашкільної освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання».
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
6.1.4.1. Відповідність матеріально-технічного стану закладу меті стратегії розвитку та освітній програмі.
6.1.4.2. Стан вивчення потреб учасників освітнього процесу.
6.1.4.3. Наявність плану розвитку матеріально-технічної бази закладу на 1-3 роки та аналіз його виконання.
6.1.4.4. Наявність запитів адміністрації закладу до засновника щодо належного фінансування та розвитку матеріально-технічної бази закладу.
6.1.4.5. Своєчасність та повнота розміщення кошторису та фінансового звіту на відкритих електронних ресурсах.

6.2. Вимога (правило) № 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.
Дана вимога оцінюється за наступними критеріями:
6.2.1. Критерій № 1. Керівництво закладу позашкільної освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу та взаємну довіру.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
6.2.1.1. Частка учасників освітнього процесу, що задоволені психологічним кліматом у закладі освіти.
6.2.1.2. Оцінка діяльності керівництва закладу учасниками освітнього процесу щодо формування відносин довіри та конструктивної співпраці у освітній діяльності .
6.2.1.3. Рівень забезпечення доступу учасників освітнього процесу до керівництва.
6.2.1.4. Вчасність та адекватність реагування керівництва закладу на звернення учасників освітнього процесу.
6.2.2. Критерій № 2. Заклад позашкільної освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
6.2.2.1. Наявність сайту, сторінки закладу у соціальних мережах
6.2.2.2. Відповідність структури та змісту інформації, що розміщується на загальнодоступних ресурсах, вимогам статті 30 Закону України « Про освіту».
6.2.2.3. Регулярність оновлення інформації на сайті та соціальних сторінках.
6.2.2.4. Різноманітність та ефективність форм комунікації з учасниками освітнього процесу.
6.2.2.5. Ефективність проведення батьківських зборів.

6.3. Вимога (правило) № 3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників. Дана вимога оцінюється за наступними критеріями:
6.3.1. Критерій № 1. Керівник закладу позашкільної освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
6.3.1.1. Чи забезпечує штатний розпис освітньої програми штатним розписом закладу.
6.3.1.2. Відповідність фаху педагогічних працівників та їх програм, що вони викладають.
6.3.1.3. Укомплектованість штату педагогічних працівників
6.3.1.4. Наявність та ефективність пошуку кадрів
6.3.2. Критерій № 2. Керівництво закладу позашкільної освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
6.3.2.1. Наявність документів, що визначають принципи та процедури матеріального та морального стимулювання працівників.
6.3.2.2. Частка працівників, що обізнані з підставами для матеріального та морального заохочення.
6.3.2.3. Регулярність та обґрунтованість матеріального та морального заохочення працівників.
6.3.2.4. Частка працівників, що вважають принципи та практику морального та матеріального заохочення в закладі справедливими.
6.3.3. Критерій № 3. Керівництво закладу позашкільної освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
6.3.3.1. Частка педагогічних працівників, що задоволені можливостями професійного розвитку у закладі.
6.3.3.2. Наявність та ефективність розгляду питань професійного вдосконалення на методичних комісіях.
6.3.3.3. Проінформованість педагогічних працівників про сучасні форми і методи професійного самовдосконалення.
6.3.3.4. Ефективність управлінських рішень, спрямованих на підвищення професійного рівня педагогічних працівників.

6.4. Вимога ( правило) № 4. Організація освітнього процесу на засадах людино центризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу позашкільної освіти з місцевою громадою.
Вимога оцінюється за такими критеріями:
6.4.1. Критерій № 1. У закладі позашкільної освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
6.4.1.1. Наявність внутрішніх документів, що визначають права та обов’яжи учасників освітнього процесу.
6.4.1.2. Наявність та оприлюднення у закладі Правил поведінки учасників освітнього процесу.
6.4.1.3. Частка учасників освітнього процесу, що обізнані з своїми правами та обов’язками.
6.4.1.4. Чи всі учасники освітнього процесу були залучені до розроблення Правил внутрішнього трудового розпорядку, чи врахована при цьому думка батьків.
6.4.2. Критерій № 2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
6.4.2.1. Можливість учасників освітнього процесу впливати на ухвалення управлінських рішень.
6.4.2.2. Процедури отримання пропозицій від учасників освітнього процесу та їх ефективність.
6.4.3. Критерій № 3. Керівництво закладу позашкільної освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
6.4.3.1. Які осередки чи органи громадського самоврядування діють у закладі.
6.4.3.2. Наявність налагодженої комунікації між керівництвом закладу та органами самоврядування.
6.4.3.3. Своєчасність ( не рідше 1 разу на рік ) загальних зборів закладу.
6.4.3.4. До яких важливих політик були залучені учасники освітнього процесу.
6.4.3.5. Чи є успішні приклади реалізації пропозиції учасників освітнього процесу.
6.4.4. Критерій № 4. Керівництво закладу позашкільної освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
6.4.4.1. Які ініціативи пропонували для реалізації у закладі освіти учасники освітнього процесу; чи отримали ці ініціативи обґрунтовану відповідь з боку керівництва; які ініціативи були втілені та з яким результатом.
6.4.4.2. Як керівництво заохочує учасників освітнього процесу до участі у заходах місцевої громади; у яких заходах місцевої громади ( фестивалі, свята тощо) заклад бере участь?
6.4.4.3. Чи надає заклад проєкти Громадського бюджету? Як саме?
6.4.5. Критерій № 5.. Режим роботи закладу позашкільної освіти та розклад занять враховують вікові особливості дітей, відповідають їх освітнім потребам.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
6.4.5.1. Наявність режиму роботи закладу, з вказаним часом початку, завершення та тривалості занять; частка учасників освітнього процесу, що вважають режим роботи закладу комфортним.
6.4.5.2. Відповідність розкладу занять вимогам освітньої програми закладу.
6.4.5.3. Відповідність режиму роботи закладу віковим особливостям вихованців, чи дозволяє розклад занять поєднувати різні форми організації освітнього процесу?
6.4.5.4. Рівномірність навантаження педагогічних працівників.
6.4.6. Критерій № 6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
6.4.6.1. Наявність звернень від батьків про запровадження індивідуальних освітніх програм та підтримка керівництвом закладу прагнення батьків щодо створення індивідуальних освітніх траєкторій.
6.4.6.2. Наявність індивідуальних освітніх програм у закладі.
6.4.6.3. Аналіз досягнень та цілей індивідуальних освітніх програм.

6.5. Вимога (правило) № 5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності оцінюється за критерієм впровадження політики академічної доброчесності.
6.5.1. Критерій № 1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.
Академічна доброчесність має принципове значення для формування поваги до закону, доброчесної поведінки стосовно результатів чужої інтелектуальної праці, справедливого оцінювання навчальних досягнень вихованців.
Академічна доброчесність передбачає:
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей, дотримання норм законодавства про авторське право та суміжні права;
- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
- справедливе оцінювання результатів навчання за прозорими критеріями.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
6.5.1.1. Наявність Положення про академічну доброчесність.
6.5.1.2. Частка педагогічних працівників, що ознайомлені з Положенням про академічну доброчесність.
6.5.1.3. Наявність та доведення до відома здобувачів освіти критеріїв оцінювання навчальних досягнень.
6.5.1.4. Частка вихованців, що вважають оцінювання їх навчальних досягнень справедливими.
6.5.1.5. Заходи у закладі позашкільної освіти, спрямовані на формування та дотримання академічної доброчесності.
6.5.1.6. Чи були у закладі факти порушення академічної доброчесності; відповідні дії адміністрації закладу ( ухвалення рішень, контроль за їх дотриманням).
6.5.2. Критерій № 2. Керівництво закладу сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
6.5.2.1. Частка педагогічних працівників, що обізнані з вимогами антикорупційного законодавства.
6.5.2.2. Інформаційні та просвітницькі заходи у закладі для формування негативного ставлення до корупції.
6.5.2.3. Чи були зафіксовані випадки недоброчесної поведінки у закладі; які рішення було ухвалено адміністрацією закладу.
6.5.2.4. Навчальні та інформаційні матеріали, що використовуються на заняттях для формування негативного ставлення до корупції.

VII. Безпекова складова закладу

Основні вимоги ( правила) щодо оцінювання безпечного освітнього середовища Центру позашкільної роботи:
7. 1. Правило ( вимога) № 1. Безпечні й комфортні умови праці та навчання.
7.1.1. Критерій № 1 . Приміщення і територія закладу позашкільної освіти є безпечними та комфортними для організації освітнього процесу та праці.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
7.1.1.1.Стан території та приміщення закладу.
7.1.1.2. Наявність огородження.
7.1.1.3. Недоступність для стороннього автотранспорту на територію закладу.
7.1.1.4. Озеленення території закладу.
7.1.1.5. Неслизька підлога у приміщеннях та незагромадженість вікон, сходів та коридорів.
7.1.1.6. Стан режиму прибирання та провітрювання кабінетів; дотримання санітарно-гігієнічних норм (температурний режим, освітлення, питний режим).
7.1.1.7. Ергономічність меблів.
7.1.1.8. Рівень зайвого візуального шуму ( його уникнення).
7.1.1.9. Наявність місць для перерв та відпочинку дітей.
7.1.2. Критерій № 2. Заклад позашкільної освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що відповідають типу та напряму діяльності закладу позашкільної освіти та необхідні для реалізації освітньої програми».
Індикаторами оцінювання даного критерію є::
7.1.2.1. Відповідність кількості вихованців проектній потужності закладу.
7.1.2.2. Наявність відповідного навчального обладнання для виконання освітньої програми закладу.
7.1.2..3 Наявність необхідних приміщень для реалізації освітньої програми закладу.
7.1.3. Критерій № 3. Вихованці та працівники закладу позашкільної освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.
Індикаторами оцінювання: даного критерію є:
7.1.3.1. Забезпеченість закладу первинними засобами пожежогасіння.
7.1.3.2. Наявність та стан пожежних евакуаційних виходів.
7.1.3.3. Справність ізоляції електричної проводки.
7.1.3.4. Обізнаність всіх учасників освітнього процесу з правилами пожежної безпеки.
7.1.3.5. Розподіл повноважень з питань безпеки життєдіяльності серед адміністрації закладу.
7.1.3.6. Облаштування навчальних кабінетів відповідно до вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності.
7.1.3.7. Регулярність інструктажів з ОП та БЖД.
7.1.3.8. Контроль за виконанням правил дотримання правил БЖД та ОП.
7.1.4. Критерій № 4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку з учасниками освітнього процесу чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
7.1.4.1. Навчання та інструктажі з питань надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування та погіршення самопочуття під час освітнього процесу.
7.1.4.2. Ведення документації щодо реагування на нещасні випадки відповідно до вимог законодавства.
7.1.5. Критерій № 5. У закладі позашкільної освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
7.1.5.1. Наявність антивірусного забезпечення.
7.1.5.2. Використання Інтернет-ресурсів під наглядом педагогів, лише з навчальною метою.
7.1.5.3. Навчання педагогів та вихованців безпечному користуванню Інтернет-мережею.
7.1.5.4. Захист та збереження персональних даних учасників освітнього процесу, заборона використання, зберігання та поширення персональної інформації без дозволу власника.
7.1.5.5. Наявність питань безпечного Інтернету в річному плані, планах виховної роботи закладу та виховних заходах гуртка.

7.2 Правило ( вимога) № 2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та булінгу.
7.2.1. Критерій № 1. Заклад позашкільної освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.
Індикаторами оцінювання даного критерію є:
7.2.1.1 Наявність Плану заходів з протидії булінгу (цькуванню) на поточний навчальний рік та контроль за його виконанням.
7.2.1.2 Ознайомленість всіх учасників освітнього процесу з антибулінговою програмою та Планом заходів з протидії булінгу.
7.2.1.3 Схвалення документів з протидії булінгу, затвердження керівником та педагогічною радою, оприлюднення документів.
7.2.2 Критерій № 2. У закладі позашкільної освіти забезпечується дотримання морально-етичних норм, поваги до гідності, прав та свобод людини, правил внутрішнього трудового розпорядку». Індикаторами оцінювання даного критерію є:
7.2.2.1 Розробка правил поведінки для всіх учасників освітнього процесу.
7.2.2.2 Ознайомленість всіх учасників освітнього процесу з правилами поведінки.
7.2.2.3 Дієвість виконання правил та внутрішній моніторинг стану дотримання правил поведінки учасників освітнього процесу.
7.2.3 Критерій № 3. Керівник та заступник керівника закладу позашкільної освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви. Індикатори оцінювання критерію:
7.2.3.1 Аналіз відвідування занять вихованцями.
7.2.3.2 Робота психолога з виявлення, реагування та запобігання булінгу.
7.2.3.3 Реагування на всі звернення про випадку булінгу

7.3 Вимога ( правило) № 3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору.
7.3.1 Критерій № 1. Приміщення та територія закладу освіти облаштовуються з урахуванням принципів розумного пристосування.
Індикатори оцінювання критерію:
7.3.1.1. Відповідність принципу розумного пристосування – комфортність умов для всіх учасників освітнього процесу незалежно від віку, фізичних та когнітивних можливостей.
7.3.1.2. Дотримання принципу рівності та доступності для кожного.
7.3.1.3. Простота освітнього процесу незалежно від досвіду, освіти, віку здобувачів освіти.
7.3.1.4. Терпимість та толерантність до помилок вихованців.
7.3.1.5. Дизайн розраховано на незначні фізичні можливості користувачів ( мінімальний рівень стомлюваності).
7.3.2. Критерій № 2. Застосування у закладі методик та технологій роботи з дітьми з особливими освітніми потребами ( ООП) ( у разі потреби).
До категорії вихованців, що мають особливі освітні потреби, належать: вихованці з особливостями психофізіологічного розвитку; діти з труднощами в соціальній адаптації; діти, що випереджають ровесників у опануванні освітніх програм. Індикаторами оцінювання даного критерію є:
7.3.2.1. Доступність освітнього середовища.
7.3.2.2. Забезпеченість навчально-методичними та наочно-методичними посібниками учасників освітнього процесу.
7.3.2.3. Проведення консультацій для батьків про особливості навчання та розвитку дитини з ООП.
7.3.2.4. Виявлення практичним психологом труднощів та проблем навчання.
7.3.2.5. Психологічна підтримка та мотивація до навчання дітей з особливими освітніми потребами.
7.3.2.6. Використання освітніх технологій та методик, що приносять позитивний результат у роботі з дітьми з ООП ( індивідуальна освітня траєкторія, кооперативне навчання, особистістно зорієнтоване навчання, формальне оцінювання, використання SMART-технологій, арт-терапії, ігротерапії).
7.3.2.7. Висвітлення питань роботи з дітьми з ООП у структурі науково- методичної роботи закладу.
7.3.3. Критерій № 3. Взаємодія закладу освіти з батьками дітей з особливими освітніми потребами, з фахівцям інклюзивно-ресурсного центру.
Індикатори оцінювання даного критерію:
7.3.3.1 Надання консультацій та налагоджена комунікація з батьками дітей з ООП.
7.3.3.2 Психолого-педагогічний супровід дитини з ООП та план її роботи.
7.3.4 Критерій № 4 . Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями, ведення здорового способу життя. Індикаторами оцінювання даного критерію є:
7.3.4.1 Відображення у стратегії розвитку закладу заходів з вдосконалення роботи закладу та втілення здоров’язберігаючих технологій.
7.3.4.2 Відображення в річному плані роботи закладу заходів, мотивуючих до здорового способу життя.
7.3.4.3 Забезпечення умов для оволодіння вихованцями ключових компетентностей.
7.3.4.4 Рівень застосування здоров’язберігаючих технологій у освітньому процесі закладу.
VII. Вивчення та самооцінювання якості освіти
Види самооцінювання:
- моніторинг творчих досягнень здобувачів освіти;
- моніторинг педагогічної діяльності;
- моніторинг за освітнім середовищем.
Самооцінювання здійснюється впродовж навчального року. Тривалість, періодичність та етапи вивчення і оцінювання визначаються навчальним роком. Терміни проведення моніторингу визнача¬ються річним планом роботи закладу та планом внутрішнього контролю Центру.
Можливі варіанти самооцінювання ( один з варіантів обирається рішенням педагогічної ради):
1. Щорічне комплексне самооцінювання (за напрямами, які визначені у документі про внутрішню систему забезпечення якості).
2. Щорічне самооцінювання за певними напрямами діяльності і періодично – комплексне оцінювання.
3. Щорічне комплексне оцінювання за рівнями освіти (початкова, базова, профільна освіта).
4. Оцінювання опорного закладу освіти або його філій.
Етапи проведення самооцінювання:
- підготовчий – визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відсте¬ження, визначення термінів;
- практичний (збір інформації) – аналіз доку¬ментації, тестування, анке-тування, цільові співбесіди, самооцінка, тощо;
- аналітичний – систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозу¬вання, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.
Виконавцями самооцінювання є: директор, заступник директора, культорганізатор, члени експертної групи, керівники гуртків.
До процесу оцінювання освітньої діяльності доцільно залучати представників учнівського самоврядування, батьків, фахівців у сфері оцінювання якості освіти.
Критерії щодо здійснення внутрішнього забезпечення якості освіти:
- об’єктивність з метою максимального уник¬нення суб’єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), ство¬рення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;
- надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;
- врахування психолого-педагогічних особливостей;
- систематичність у проведенні етапів і ви¬дів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;
- гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.
- результати моніторингу мають тільки стиму¬люючий характер для змін певної діяльності.
Рівні оцінювання якості освітньої діяльності. Узагальнення результатів вивчення здійснюється в кінці навчального року. Заклад освіти визначає свій рівень освітньої діяльності. Порядком проведення інституційного аудиту пропонується чотири рівні якості освітньої діяльності:
- перший ( високий);
- другий ( достатній);
- третій ( вимагає покращення);
- четвертий ( низький).
Самоаналіз може проводитись на наступними питаннями:
1. Безпечне фізичне середовище закладу.
2. Наявність необхідних для освітнього процесу та виконання освітньої програми приміщень відповідно до наповнюваності груп.
3. Забезпеченість обладнанням навчальних кабінетів та майстерень.
4. Архітектурна доступність приміщень та території закладу.
5. Матеріально-технічне забезпечення.
6. Заходи з охорони праці та безпеки життєдіяльності.
7. Використання мережі Інтернет.
8. Попередження та протидія булінгу (цькування).
9. Правила поведінки у закладі освіти.
10. Адаптація новоприбулих вихованців або педагогів.
11. Стратегія розвитку закладу освіти.
12. Педагогічна рада.
13. Річний план роботи.
14. Освітня програма.
15. Внутрішня система забезпечення якості освіти.
16. Індивідуальні освітні траєкторії.
17. Мотивування педагогічних працівників.
18. Професійний розвиток педагогічних працівників.
19. Інноваційна та експертна діяльність педагогічних працівників.
20. Співпраця між педагогами.
21. Громадське самоврядування.
22. Комунікація з учасниками освітнього процесу.
23. Реагування на звернення учасників освітнього процесу.
24. Режим роботи закладу.
25. Навчання дітей з особливими освітніми потребами.
26. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.
27. Інтеграція освітнього процесу у зовнішній культурно-освітній простір.
28. Академічна доброчесність.
За результатами самооцінювання готуються висновки, що є складовою щорічного звіту про діяльність закладу і визначаються шляхи вдосконалення освітньої діяльності, що стануть частинами річного плану на наступний навчальний рік. Отримані результати вивчення внутрішньої системи забезпечення якості освіти розглядаються на педагогічній раді. Щорічний звіт оприлюднюється на сайті закладу освіти.